- розпутник
- ч; = <<розпусник>>
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
розпутник
Look at other dictionaries:
розпутник — а, ч. Той, хто веде розпутне життя; розпусник … Український тлумачний словник
розпутник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
розпутниця — і. Жін. до розпутник … Український тлумачний словник
розпусник — (той, хто зневажає норми моралі), розпутник, безпутник, потіпах[к]а; гріховодник, гріховода, бахур, перелюбник, перелюбець, волоцюга, блудник (той, хто веде розпусне статеве життя) … Словник синонімів української мови
